Прополіс
Ззовні прополіс нагадує аморфну смолисту масу з неоднорідною структурою.
Колір прополісу залежить від різних параметрів, наприклад, від географічного походження, забрудненості складу, місця відкладання в бджолиному вулику і терміну зберігання. Зустрічається прополіс сірого, жовтувато-сірого, жовтуватого, лимонно-жовтого, темно-жовтого, оранжевого, червонуватого, жовто-коричневого, коричнувато-червоного, коричневого, темно-коричневого, червоно-коричневого, бурого, зеленовато-сірого, світло-зеленого, зеленувато-жовтого, зеленувато-коричневого кольорів.
Зустрічається прополіс і без запаху, однак зазвичай він має специфічний запах, схожий на запах рослинних джерел смолистих речовин й ефірних масел. На смак прополіс гіркий.
Склад прополісу
В склад прополісу входить більше 50 речовин. Їх можна поділити на 3 основні групи.
1. Рослинні смоли (38-60%)
2. Бальзами (3-30%)
3. Воск (7,8-36%, в середньому 22%)
В склад прополісу входять і феноменальні з'єднання. Саме флавоноїди і фенокислоти визначають біологічні властивості прополісу.
Ферулова, кофейна, бензойна й інші кислоти є біологічно активними речовинами прополісу. Ці кислоти мають антибактеріальні властивості. Наприклад, ферулова кислота стримує ріст грам-позитивним і грам-негативних бактерій. Окрім цього, фенокислоти мають в'язку дію, сприяючи загоюванню різноманітних ран і виразок. Вони також мають жовчогонні, мочогонні, капіляроукріплювальні й протизапальні властивості.
Калій, натрій, кальцій, фосфор, залізо, магній, хлор, алюміній, сірка, ванадій, цинк, марганець, мідь, ртуть, кремній, селен, цирконій, сурма, фтор, кобальт та інші зольні елементи також присутні в прополісі. Їх співвідношення в прополісі має позитивний вплив на організм людини, так як активізує дію головних біологічних центрів організму, забезпечуючи їх ритмічне функціонування. Наприклад, марганець, цинк, мідь впливають на процеси росту, розвитку і розмноження. Вони регулюють обмін речовин в організмі, позитивно впливають на функціонування статевих залоз. Цинк збільшує тривалість дії інсуліну (гормону підшлункової залози), позитивно впливає на зір. Ці речовини разом з кобальтом виконують важливі функції в процесі кровотворення.
Прополіс багатий на вітаміни. Він містить вітаміни B1, В2, Вб, А, Е, нікотинову, пантотенову кислоти та інші.
Отримання прополісу
Отримання прополісу шляхом зіскоблювання речовини з верхніх брусків рамок і біля леткових отворів бджолиних вуликів. Цей спосіб використовують влітку. Зіскоблювання проводиться за допомогою дещо видозміненої бджолиної стамески.
Після зняття з бджолиного вулика кришки й утеплення, слід відігнути холстик на половину рамок гнізда, при цьому слід трохи обкурити бджіл. Потім за допомогою стамески з верхніх брусків рамок зіскоблюється прополіс. Рекомендується складати його в поліетиленовий мішок. Аналогічна операція проводиться на іншій половині гнізда.
Як правило, прополіс зіскоблюється не зі всієї поверхні бруска, а лише з верхньої площини. Це відбувається тому, що інша частина бруска заліплена воском. Прополіс зіскоблюється і між плечиками рамок в фальцах бджолиного вулика. Інколи для отримання прополісу використовуються спеціальні рамки-решітки та інші пристосування. Рамку-решітку розміщують над гніздом бджіл, під холстиком. Наприкінці бджільницького сезону її виймають і вичищають від прополісу. Кількість прополісу, зібраного з однієї рамки-решітки, складає приблизно 50 г.
Використання прополісу
Прополіс має складний хімічний склад, котрий наділяє його різноманітними біологічними властивостями. Прополіс має антибіотичні, вірусоцидні, антимікотичні, протипухленеві властивості, він також сприяє загоюванню ран, виразок і стимулює імунобіологічні процеси (підвищує фагоцитарну активність лейкоцитів).
Прополіс наділений бактерицидними і протипроменевими властивостями. Його активно використовують в медицині для профілактики та лікування захворювань дихальних шляхів, шлунково-кишкового тракту, різноманітних шкірних захворювань, в тому числі опіків і ран, що важко загоюються, виразок. Його використовують і в педіатрії, і в отоларингології, і в офтальмології, і в гінекології. В ветеринарії прополіс застосовують при лікуванні ящурних захворювань, паратифу, ензоотичної бронхопневмонії, стафілококових маститів та інфекційних ран.
Анастезуючі, антимікробні й дезодоруючі властивості прополісу застосовують в косметології. Існує багато методів і форм приготування препаратів з прополісу. Використовують водні й спиртові екстракти, біологічні пов’язки, мазі, інгаляційні форми, олійні емульсії і навіть льодяники з прополісу.
Зупинимося на деяких рецептах
Водний розчин (водорозчинного) прополісу 1:10 при температурі близько 40 Сْْ
100 мл кип’яченої чи дистильованої води (температура близько 50 Сْْ ) залити в термос. Цей розчин треба настоювати впродовж 20-24 годин. Отриманий водний розчин прополісу прозорий і має жовто-зелений колір з приємним запахом.
Водний розчин (водорозчинного) прополісу 1:10 при температурі близько 93 Сْْ
100 мл кип’яченої чи дистильованої води залити в посудину. Туди ж додати 10 г подрібленого прополісу чи залишок прополісу після виймання при температурі 40 Сْْ. Посудину накрити кришкою і кип’ятити на водяній бані впродовж 40-60 хвилин. Розчин рекомендують помішувати дерев’яною паличкою або ложкою. Потім його слід охолодити. Зберігати водний розчин прополісу треба в закритій посудині з темного скла при кімнатній температурі в місці, захищеному від потрапляння прямих сонячних променів. Розчин з осадом зберігати 5-7 днів, а без осаду – 7-10 днів в холодильнику. Отриманий водний розчин прополісу прозорий і має жовто-коричневий колір з приємним запахом.
Масляний прополіс в пропорції 1,5:10
100 г вершкового несоленого масла, 15 г подрібленого прополісу і 5 мм кип’яченої води cлід покласти у фарфоровий стакан чи скляну банку, накрити кришкою і кип’ятити на водяній бані впродовж 15 хвилин. Розчин рекомендують помішувати дерев’яною паличкою або ложкою. Гарячий розчин треба профільтрувати черз 1-2 шари марлі й покласти в чисту банку з темного скла. Сюди слід покласти і віджатий залишок. Гарячий масляний розчин прополісу необхідно перемішувати скляною чи дерев’яною паличкою до остаточного охолодження. Банку закрити кришкою і зберігати в холодильнику. Отриманий масляний прополіс має напівтверду консистенцію жовто-коричневого кольору з дуже приємним запахом.
Прополісна мазь в пропорції 5:10
50 г подрібленого прополісу (механічних домішків менше 5-10%) розтирають в ступці зі 100 г вершкового масла, вазеліну чи вазеліно-ланолінової суміші (2 частини вазеліну і 1 частина ланоліну). Прополісну мазь кладуть в банку з темного скла. Зберігати рекомендується в закритій банці в прохолодному місці. Отримана прополісна мазь має напіврідку консистенцію зі слабким приємним запахом.
Спиртовой розчин прополиісу в пропорції 1:10,5 чи 1,5:10
1 л 96% чи 70% етилового спирту заливають у посудину з темного скла. Сюди ж додають порошок прополісу вагою 100-150г, накривають кришкою. Цей розчин настоюється при температурі 20-25 Сْْ впродовж 2-3 днів. Рекомендується перемішувати час від часу дерев’яною чи скляною паличкою. Після цього розчин фільтрують через паперовий фільтр в чисту посудину з темного скла. Отриманий спиртовий розчин прополісу прозорий, має червоно-бурий колір і приємний запах.
Застосування прополісу
Прополіс широко застосовується в народній медицині, наприклад, для виготовлення пластирів для загоювання ран. Крім того, можна жувати цільний прополіс, приймати внутрішньо в складі меду в сотах та перги. Зовнішньо прополіс використовують у вигляді пластин. Пов’язки при больових приступах (остеохондрозу, радикуліту, артриту) накладають на 1-2 доби. При зубному болі на зуби роблять аплікацію пластинок цільного прополісу. А при грибкових ураженнях голови прополіс втирають в волосяну частину голови. Прополіс Прополіс також широко використовується в кустарному виробництві. Наприклад, для виготовлення поліровочного лаку для струнних музичних інструментів, меблів, дерев’яного посуду. Прополіс є чудовим садовим клеєм. Він також використовується у виробництві ароматичних курильних свічок.
Прополіс і його властивості
Прополіс виробляється бджолами у вуликах. Вони збирають необхідні компоненти прополісу з різноманітних рослин, зазвичай з бруньок. Головним чином, бджоли збирають прополіс з берези, тополі й осини. Потім прополіс збагачується бджолиними ферментами. Процес створення прополісу складний і має декілька етапів. Спочатку бджоли певного віку здійснюють збір клейкої речовини з рослин. При цьому дані бджоли у вулик не залітають, а лише доставляють туди зібрані речовини. В бджолиному рої існує чітке розподілення праці, тому у вулику працюють лише наймолодші, «чисті» бджоли, адже у вулику стерильна чистота. Потім клейка речовина передається бджолам з вулика. Вони займаються її обробкою. Після цього епату прополіс використовується для заліплення щілин, укріплення і будівництва сот, замуровування вбитих шкідників (дрібних мишей, ос і т.д.). З прополісу виготовляють кришечки (забрус) для закриття сот. Забрус також має цілющі властивості.
Зупинимося на лікувальних властивостях прополісу детальніше
1. Бактерицидні й бактеріостатичні властивості прополісу.
Добре відомо, що прополіс пригнічує активність і знищує широкий спектр мікроорганізмів (туберкульозна паличка, віруси, трихомонади, грибки, кандіоз, віруси грипу і гепатиту). Важливим є те, що прополіс знищує і виводить чужородні клітини, при цьому не змінюючи рідну мікрофлору організму. При лікуванні прополісом не порушується мікрофлора кишечника і, відповідно, не буває дисбактеріозу. Бактерицидні й бактеріостатичні властивості мають спиртовий і водний розчини прополісу. Ще в ХІХ столітті було встановлено, що здоровий вулик – повністю стерильний, і це завдяки прополісу.
2. Прополіс призупиняє ріст вірусів, а саме віспи, герпису, грипу групи А, вірусу гепатиту. Прополіс також має профілактичну дію проти розвитку вірусної інфекції в організмі людини.
3. Прополіс посилює дію антибіотиків (стрептоміцину, тетрацикліну). Однак поєднання з пеніцилінами і левоміцитином не має такої дії.
4. Застосування прополісу з антибіотиками є раціональним, так як прополіс не лише посилює їх дію, а також сприяє збереженню власної мікрофлори.
